Бджоли – найефективніші аграрії України

Про це розповіла віцепрезидентка НААН України Ануш Балян.

Україна входить до трійки світових експортерів меду після Китаю і Аргентини.

Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. За останні два роки Україна відкрила експортні ринки до Ізраїлю, Марокко та Швейцарії. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною. Минулоріч експортовано 81 тисячу тонн цілющого українського меду. Тому і не дивно, що в сьогоденні саме український мед є не лише популярним, а й ласим продуктом для багатьох країн світу. Позитивна динаміка обумовлена, перш за все, попитом у світі на натуральні продукти, наданням квот на безмитну поставку з боку ЄС та вдале співвідношення ціни та якості українського меду.

Бджільництво у сільськогосподарському виробництві на сьогодні недооцінене. Спільна робота бджолярів й аграріїв дає реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації. Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва. Діалог між аграріями та бджолярами ввійшов у позитивну фазу. Вдалося зупинити масову загибель бджіл. Інстинкт самозбереження превалював і агросектор починає дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь бджіл. Зростання експорту меду – цьому свідчення.


Українські бджоли не тільки виробляють якісний мед на експорт. І це зовсім не найголовніша їхня місія у справі порятунку нашої цивілізації. Хоча за один лише мед світ має бути вдячним цим працелюбним комахам. Найголовнішим є те, що бджоли формують обсяги врожаїв переважної більшості української аграрної продукції. Краще за агрономів. За день бджола може облетіти до 7 тисяч квіток і запилити їх.

Працювати щойно народжені бджілки починають на другий день.

Маючи по 5 очей та здатність розпізнавати запах нектару за кілометри і силу переносити вагу у 300 разів більшу за власну, робити чотирма крилами 11,5 тисяч ударів у хвилину, бджоли демонструють унікальну працездатність. Бо щоб зібрати 100 грамів меду, цій прекрасній комасі треба пролетіти близько 50 тисяч кілометрів.

Виконуючи таке грандіозне завдання, бджола не має часу на відпочинок.

Купуючи продукти у наших магазинах, ми маємо бути вдячними не лише аграріям, які вирощують хліб, гречку, томати, яблука та інше. Ще більше ми маємо бути вдячними нашим бджолам.Бо щодня бджоли світу запилюють більше трильйона рослин.І бджола – єдина комаха, яка виготовляє корисний прямий їстівний продукт для людей. Без бджіл людство зможе прожити 4-5 років.


Розуміючи таку глобальну роль цих комах у виживанні людства, у Нідерландах провели вже четвертий національний перепис бджіл. В тому числі диких. 11 тисяч добровольців нарахували більше, ніж 200 тисяч цих комах. У потужній аграрній країні напрацьована ціла стратегія комах-запилювачів. Для бджіл, у тому числі для диких, будуються спеціальні готелі та паркувальні майданчики для відпочинку.


Контроль за якістю агрохімікатів – ретельний. Цьому потрібно повчитися і нам. Захист бджіл і в Україні має стати потужною стратегією. Безвідповідальне ставлення до цих життєдайних комах має жорстко каратися.

Навіть у штаб-квартирі НАТО виробляють мед, і в кінці року кожен посол отримує у презент банку меду від бджіл Альянсу.

Ми – аграрна країна, і бджолинні вулики на квіткових галявинах та поруч з полями мають стати нашим символом. А захист довкілля – національною політикою.


Тому для цього слід розвивати цю галузь в середині країни і на державному рівні. Адже майбутнє українського ринку меду буде залежати також від того, наскільки успішним буде поєднання цих двох категорій. Зважений експертний підхід до питань збереження бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом, є ключовим фактором успіху та досягнення ще кращих результатів.